Пошуковий запит: (<.>A=Пак С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
|
1. |
Пак С. Я. Організаційно–правові засади інституційного розвитку державного управління охороною здоров’я на регіональному та місцевому рівнях в Україні [Електронний ресурс] / С. Я. Пак // Аналітика і влада. - 2011. - № 4. - С. 153-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/avlad_2011_4_27
|
2. |
Пак С. Я. Громадські ради в системі державного управління охороною здоров’я на регіональному та місцевому рівнях в Україні [Електронний ресурс] / С. Я. Пак // Ефективність державного управління. - 2013. - Вип. 36. - С. 90-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2013_36_14
|
3. |
Солоненко І. М. Удосконалення організаційно-правових засад діяльності місцевих органів влади у сфері охорони здоров’я в Україні [Електронний ресурс] / І. М. Солоненко, С. Я. Пак // Сучасні питання економіки і права. - 2011. - Вип. 1. - С. 102-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spep_2011_1_22
|
4. |
Хакимов Г. А. Наш опыт лечения рака молочной железы, осложненного распадом [Електронний ресурс] / Г. А. Хакимов, Н. Р. Шаюсупов, С. В. Пак, А. К. Мадалимов // Вісник проблем біології і медицини. - 2011. - Вип. 4. - С. 158-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2011_4_38
|
5. |
Лахно И. В. Поиск путей профилактики осложненного течения беременности [Електронний ресурс] / И. В. Лахно, О. В. Неелова, С. А. Пак, О. К. Даниленко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2014. - Вип. 1. - С. 141-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2014_1_17
|
6. |
Лахно И. В. Контрацептивный выбор пациенток: влияние на массу тела и менструальный контроль [Електронний ресурс] / И. В. Лахно, О. В. Неелова, С. А. Пак, О. К. Даниленко // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2014. - Вип. 1. - С. 213-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2014_1_26
|
7. |
Якимець М. М. Оцінка стану пародонта, слинних залоз, слизової оболонки порожнини рота і місцевих факторів захисту у хворих на цукровий діабет [Електронний ресурс] / М. М. Якимець, С. І. Черкашин, М. З. Безкоровайна, С. В. Пак // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2009_2_29
|
8. |
Бойченко М. Н. Биопрепараты и прионные болезни: возможна ли этиологическая связь? [Електронний ресурс] / М. Н. Бойченко, Е. В. Волчкова, С. Г. Пак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 77-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_6_14
|
9. |
Пак С. Я. Державне управління розвитком інформаційних технологій галузі охорони здоров'я на регіональному та місцевому рівнях в Україні [Електронний ресурс] / С. Я. Пак // Інвестиції: практика та досвід. - 2013. - № 10. - С. 145-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2013_10_35
|
10. |
Пак С. В. Діагностична оцінка основних ознак порушення функції слинних залоз у ротовій порожнині на тлі цукрового діабету [Електронний ресурс] / С. В. Пак, С. І. Черкашин // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 4. - С. 47-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2010_4_18
|
11. |
Грищенко О. В. Наш досвід викладання акушерства та гінекології англомовним клінічним ординаторам [Електронний ресурс] / О. В. Грищенко, І. В Лахно, С. О. Пак, В. П. Ромаєва, Л. В. Дудко, О. І. Шевченко // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - № 1. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2019_1_5
|
12. |
Грищенко О. В. Вплив традиційного лікування на показники гемодинаміки у жінок з прееклампсією [Електронний ресурс] / О. В. Грищенко, І. В. Лахно, С. О. Пак, О. І. Шевченко, Г. В. Сторчак, В. Л. Дудко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 1. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_1_8
|
13. |
Грищенко О. В. Рівень ускладнень вагітності, пологів і пуерперію у жінок з прееклампсією [Електронний ресурс] / О. В. Грищенко, І. В. Лахно, С. О. Пак, О. І. Шевченко, Г. В. Сторчак, В. Л. Дудко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2017. - Вип. 1. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2017_1_9
|
14. |
Роздільська О. М. Використання препарату "Кардонат" та галотерапії для лікування хронічної плацентарної недостатності в умовах спеціалізованого санаторію для вагітних "Високий” [Електронний ресурс] / О. М. Роздільська, А. А. Калюжка, О. В. Кантемир, С. О. Пак, В. А. Андрєєв, Т. М. Коберник // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 2. - С. 286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2004_2_154
|
15. |
Дужий І. Д. Гемопневмоторакс і пневмоторакс як ускладнення COVID-19 (випадки з практики) [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, Г. П. Олещенко, С. О. Голубничий, С. Я. Пак, В. Я. Пак // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2021. - № 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2021_2_8 Наслідки пандемії COVID-19 людство ще достеменно не оцінило. Оскільки вірус уражує переважно ендотелій судин, ускладнення можуть зачепити всі органи і системи. Найпоширенішими ознаками захворювання бувають задишка різного ступеня і слабкість. Задишка зумовлюється гіпоксемією і гіпоксією. Об'єктивним виявом гіпоксії є рівень насичення крові киснем. При його значенні до 92 - 90 % виникає потреба в кисневій терапії. Найчастішими ускладненнями COVID-19 вважаються пневмонія (15,7 - 100 %), гострий респіраторний дистрес-синдром (3 - 90 %), ураження серця і печінки (4 - 53 %). Тому перш за все необхідно запобігти розвитку саме цих ускладнень. Головним візуальним виявом ускладненого перебігу вважають дані спіральної комп'ютерної томографії, яку проводять на 12 - 18-у добу лікування. Але за цей час можуть розвинутися також інші ускладнення - синдром плеврального випоту, пневмоторакс, гемоторакс, піопневмоторакс. Їх діагностика в умовах кисневої терапії і штучної вентиляції легень (ШВЛ) дуже складна, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи - поділитися досвідом несвоєчасної діагностики ускладнень за типом пневмотораксу і гемопневмотораксу. Під нашим спостереженням перебували троє хворих на COVID-19. У двох хворих інфекція була ускладнена пневмотораксом, в одного - гемопневмотораксом. Обстеження проводили за стандартними клінічними методами із застосуванням променевих методів та пульсоксиметрії. Консультації співробітників кафедри з приводу порушення зовнішнього дихання і гіпоксії із застосуванням фізикальних методів дали змогу констатувати ускладнення. Усім хворим виконано дренування плевральної порожнини на тлі ШВЛ. У одного із цих хворих підтверджено гемопневмоторакс. Цей хворий вижив. Інші двоє померли. Висновки: при динамічному спостереженні хворих на COVID-19 з ознаками гіпоксії фізикальні методи обстеження (пальпація і перкусія) треба регулярно застосовувати не менше ніж 3 рази на добу та за показаннями. Для підтвердження ускладнення достатньо ультразвукової діагностики або оглядової рентгенографії.
|